Краса і гордість мого краю - мовчазний мій Свалявський дуб

 Улюблене місце зустрічі свалявців навколо візитівки міста – древнього могутнього дуба-діда, вік якого обчислюється століттями. Йому понад 500 років. Кілька років тому у нього влучила блискавка, тому частину крони довелося зрізати, а довга рана на стовбурі повністю не затягнулася й донині. Проте це аніскілечки не заважає свалявцям та гостям міста відпочивати на лавицях на облюбованому «п’ятачку», який називають «під дубом». Тут збираються здебільшого пенсіонери, аби зустріти приятелів та погомоніти про життя.  

 Існує легенда, що дуб був посаджений тут ще за часів визвольної війни закоханою дівчиною, наречений якої пішов на війну, а вона уже носила дитя під серцем. Щоразу виглядала коханого, чекала. Уже і сина народила. Та ось, завітав до неї один із вояків і передав дарунок від коханого – маленьке зернятко. Мовляв, поки воно зійде, він повернеться. Та йшли роки, так і не вернувся з війни її наречений. На згадку про коханого та всіх загиблих на війні пересадила дівчина дерево у центр міста.

Дуб є пам’яткою природи, а свалявчани бережуть його як символ історії свого народу. А ще з цього стратегічного місця проглядається майже весь центр, тож «засідателі» завжди в курсі: хто з ким і куди пішов.Куди б не вели дороги свалявців, вони завжди повертаються до знаменитого місця «під дубом», аби перевести подих, поділитися новинами зі своїми друзями та поспостерігати, як вирує життя у місті.